А знаєте, хто задовбав мене? Люди, які вважають себе вправі ставити умовні рамки для інших. Так-так, я говорю про тих, хто вважає, що незаміжня жінка — не жінка, сім’я без дитини — не сім’я, велосипеди виключно для дітей, а користуватися айфоном в трамваї сором і ганьба!
Розкажіть мені, може, десь є якийсь спеціальний список того, що має вже бути в наявності у людини, що бажає купити айфон? Наприклад, авто, віла, острів і пакет акцій хоча б в одній корпорації. Начебто я такого не зустрічала. Продають усім бажаючим, готовим заплатити.
Чи, може, айфон — це родовий герб, який видають лише за виняткові заслуги і власникам хорошим родоводом? Начебто теж немає. І бомж з коробки має на нього таке ж право, як і англійська королева. Тільки заплати — і він твій!
Так яке вам взагалі справа до того, як чужі люди витрачають свої гроші? Та нехай хоч продасть нирку заради «яблука»! Його нирка і його телефон. І, мабуть, телефон йому потрібніше нирки.
Не зрозумійте мене неправильно, я теж не розумію всього цього ажіотажу навколо айфонів. І теж задоволена своїм вже досить стареньким самсунгом. Але чому з кожного вашого слова сочиться обурення, що такі-сякі посміли купити собі телефон не за статусом?! Та ще й кров не хочуть безкоштовно віддавати. З чого ви взяли, що ви зі своїм андроїдом і на авто краще, ніж чувак з айфоном в трамваї?
З повагою, людина, якого реально задовбали абсолютно полярними порадами типу: «З твої доходом давно пора купити авто, а не їздити на трамваях як нищеброд» і «Будинок з цегли — це для тебе занадто дорого». Або: «Навіщо тебе дворняжка з притулку, якщо ти можеш собі дозволити породисте цуценя?» і «Робот-пилосос — для буржуїв».
