Мене теж задовбали люди, які не розуміють слів «вчасно» і «дедлайн».
Працюю з кількома великими компаніями у своїй галузі як підрядник. Ту ж роботу в тих же компаній виконують і інші підрядники, і штатні співробітники. Не пригадую жодного випадку, коли б проект був зданий вчасно, або хоча б затягнуть менш ніж у два рази. Зазвичай прийнято лаяти виконавців, які беруться за роботу за два дні до дедлайну. А чому так відбувається? У різних компаній і з різними виконавцями. Та тому що саме слово «дедлайн» обесценено.
Як надходять менеджери проектів? Запитують у виконавця, скільки часу займе робота. Ах, тиждень? Добре, запишемо дві. Замовнику озвучуються два тижні. Перший тиждень ніхто про проект не згадує, а ближче до кінця другої замовник починає цікавитися. Виконавець бачить, що призначені терміни пройшли, і перестає до них серйозно ставитися.
Я принципово все роблю в строк або навіть трохи раніше. Мені подобається поважати терміни та зобов’язання. Що ж я маю? Основні варіанти такі:
— Ти працював менше, ніж ми розраховували, а грошей скільки хочеш домовлялися. Напевно, ти нас обманюєш і завышаешь ціну.
— Навіщо мені цей проект зараз? Замовник не чекає від нас нічого раніше першого числа. Відпочивай. (До першого числа я вже й сам не пам’ятаю деталей реалізації, а з’ясувалося, що менеджер не врахував важливої деталі в техзавданні, яку можна було б встигнути.)
— Як круто! У нас такий запас часу! Давай тоді зробимо ще ось це, це і це. Так, це моя ініціатива, але клієнтові повинно сподобатися. Ні, збільшення бюджету не буде, все одно ж ти швидше впорався, ніж ми розраховували.
Який варіант більше подобається? Ось і іншим виконавцям не подобається жоден з варіантів. А воювати з менеджерами ніхто не хоче. Тому і роблять за традицією в передостанній день перед дедлайном.
А я все сподіваюсь зустріти замовника з тією ж системою цінностей, що і у мене. І заради нього, міфічного, витримую терміни і з цими раздолбаями. Адже коли зустріч, замовник навряд чи повірить на слово, що моє «витримую терміни» відрізняється від пустозвонства оточуючих, а буде дивитися на реально закриті проекти. Але деколи бувають вже хвилини слабкості, коли задаюся питанням, з чого це мені більше всіх треба, і думаю: чи не відкласти роботу на кінець місяця, а поки з’їздити на шашлики? Адже природа-то терміни витримує і наступ осені на пару місяців не прострочить.
