Найближчим часом закінчую університет, заочку, у зв’язку з цим активізувалася одна задолбашка. Колеги, знайомі, родичі, загалом, все, крім самих близьких, почувши про те, що скоро диплом, задають один і той же питання: «За спеціальністю підеш?» До чого ж він бісить!
Тут треба зауважити, що всі ці люди знають, що я, по-перше, працюю вже чотири роки у великій організації, за цей час мене два рази підвищували, але ця робота ніяк не пов’язана з одержуваної спеціальністю. А диплом у мене вузько-гуманітарної спрямованості. По ній та вакансій мало, і платять небагато.
Так ось, чому люди хоч трохи не включають мозок, перш ніж задавати питання? Що мені заважало влаштуватися за спеціальністю ще під час навчання (заочне ж), якщо б я хотіла? З чого ви взяли, що, отримавши диплом, я картинно встану з цього робочого місця, кину заяву про звільнення і піду в захід? Робота мене повністю влаштовує, і я ніколи не давала приводу думати зворотне. Особливо дивно, що колеги цього чекають. Скільки взагалі людей зараз працює за фахом?
І ніби нічого страшного, просто я не знаю, що відповідати на це питання. По суті, це питання задля питання з розряду: «Коли заміж?», «Коли дітей» і т. д. Але це вже тема для окремої задолбашки.
