Що ж, шановні трударі, які знаходяться по ту і іншу сторони барикад, спробую вас розсудити.
Безумовно, без праці не витягнеш і рибку зі ставка. І я сама швидше відношуся до тієї категорії людей, яким все нібито легко дається. І в свій час я теж з цього приводу серйозно задовбали, тому що дістало все. Задовбали подруги, які на повному серйозі, схоже, вважали, що виконані завдання з’являються у мене за помахом чарівної палички, так само, як і гроші на всі потрібні для навчання гаджети, матеріали і так далі. Тому, всім цим я зобов’язана була з ними поділитися.
І не дай Бог, дати пораду з приводу того, як шукати роботу краще («звичайно, ось тобі з роботою пощастило»), як швидше і ефективніше виконати завдання за допомогою сучасної техніки («добре тобі, з комп’ютером на ти»). Задовбали родичі, які з вуст в уста передавали історії про те, як мені казково везе в житті, адже я вступила в такий просунутий, престижний вуз. Про те, скільки мені довелося витратити часу і щоб поступити, і щоб придбати цінні навички, за які роботодавець б заплатив, і бути «на ти» з ПК, все скромно мовчали.
Задовбали і просто однокурсниці, які дивилися зверхньо і не гребували говорити гидоти з-за того, що я якось не так на них подивилася при проханні списати рішення. Так, я принципово не давала нікому тупо списувати, максимум могла довго і наполегливо пояснювати, як це виконати, поки не зрозумієте і не виконаєте все самі. Тому що поки я сиділа над підручниками, ви тусувалися з хлопцями, а симпатичного розумного хлопця мені в обмін на мої знання ніхто підігнати не збирався.
Але з іншого боку, примусь дурня богу молитися, він і лоб расшибет. Багатогранна і безцінна народна мудрість. Навіщо, скажіть, дівчина, безуспішно вкалывавшая на бальних танцях і отримала в сухому залишку тільки сумний досвід і розчарування, ви продовжували ломитися в зачинені двері? Питання насправді риторичне, і багато що тут залежить від навколишніх дорослих. Як вони підтримають дитини, наскільки м’яко вкажуть йому, що його таланти лежать, швидше за все, в дещо іншому напрямку, запропонують чи ні альтернативу, допоможуть не зациклюватися на локальній невдачі.
Такий досвід у мене теж був. У дитинстві я перепробувала безліч гуртків і секцій, що давалося складніше, щось легше, але страждань і трагеЕкшн не було ніде. Коли навіть після декількох місяців занять в басейні мене охоплювала лише паніка, а на заняттях зі спортивної гімнастики я толком не могла виконати жодну вправу, я просто попросила мене туди більше не водити. І батьки прислухалися. Зате там, де у мене семимильними кроками йшов прогрес, викладачі всіляко хвалили і на всяк випадок нагадували батькам, щоб ні в якому разі не кидали водити сюди дочку.
Я прекрасно розумію, що життєві ситуації, як і людська реакція на багато поЕкшн в житті, складні й багатогранні. Мій особистий успішний досвід багато в чому пояснюється і сприятливими стартовими обставинами: турботливими уважними батьками, грамотними педагогами, легким характером, завдяки якому при невдачах я не озлоблювалася і не замкнувся в собі, а сприйняла як привід стати краще.
Але мене, як і раніше задалбывают люди, які крім свого особистого досвіду не бачать навколо нічого, в результаті яких зневажають тих, хто здається їм ледарями і невдахами, або тихо ненавидять тих, кому просто вдалося краще розібратися в собі.
