Ця студентська бійка тривала два дні, і в ній загинули 93 людини! Давайте дізнаємося, як таке взагалі могло трапитися…
До середини XIV століття місто Оксфорд і Оксфордський університет росли і розвивалися в комфортній тісноті вже протягом пари століть. Це був мальовничий симбіоз: аборигени мирно спілкувалися з професорами і студентами, так як ті були основними їх клієнтами готелів і закусочних. У свою чергу, професори і студенти щосили користувалися вигодами, які надавали їм городяни. Але, як і у всіх сусідів, у студентів і городян були, мабуть, потаємні образи. І вони виплеснулися назовні 10 лютого 1355 року.
Все сталося в День святої Схоластики — сестри святого Бенедикта Нурсійського і взагалі у всіх відносинах приємної жінки. З такого приводу кілька студентів Оксфорда влаштувалися в таверні («Хлопці, пішли, треба випити за святу… як її…»). Таверна «Свиндлсток» перебувала в центрі Оксфорду і привертала мешканців університету дешевизною напоїв. Але 10 лютого 1355 року навіть низькі ціни не вберегли таверну від трагедії…
Двоє студентів, Уолтер Шпрингехеус і Роджер де Честерфілд, почали голосно обурюватися якістю поданої випивки. Власник таверни Джон Кройден, замість того щоб поміняти спиртне, почав сперечатися з незадоволеними школярами. Незабаром причина розбрату — келихи з неякісним алкоголем — полетіли прямо в Кройдена.
Історія про інцидент миттєво розлетілася по Оксфорду-місту та Оксфорду-університету. Мер зажадав від ректора видати дозвіл на арешт невихованих студентів (студентство підпорядковувалося не людським законам, а університетським), але ректор відмовився. Тим часом підметушилися друзі Уолтера і Роджера: майже дві сотні студентів вирушили до мера і образили його та інших представників місцевої влади (все цікавіше, ніж вчитися). Обурені академічної нахабством місцеві жителі висипали на вулиці з кийками і криками:
«Бійка! Бійка! Бей швидко, бий сильно!»
Табличка, що розповідає, що на цьому місці з 1250 по 1709 рік стояла сумно відома таверна «Свиндлсток»
Кривавий конфлікт між оксфордчанами-студентами і оксфордчанами-городянами тривав протягом двох днів. Коли останні сутички були нарешті пригнічені тими місцевими, у кого ще залишився здоровий глузд, приступили до підрахунку жертв. Університет втратив загинули 63 людини, місто позбувся 30 жителів.
Ймовірно, з-за того, що в університеті загинуло вдвічі більше, винним у всій цій неприємній історії визнали місто. А тому постановили: хай кожен рік 10 лютого, в День святої Схоластики, мер і члени міської ради фланірують по вулицях Оксфорда з непокритою головою. А ще виплачують університету штраф — пені за кожного вбитого студента.
Ця традиція проіснувала 470 років, поки в 1825 році мер не відмовився виходити на спокутну прогулянку (можливо, він був занадто зайнятий або у нього не було дрібниці). А офіційна процедура примирення між містом і університетом відбулася лише 10 лютого 1955 року, тобто через шість століть після бійки.
