Російська сім’я в уявленні американської:
— Люба, я вдома!
— Чому так пізно?
— По дорозі ведмідь ногу вивихнув — довелося горілкою відпоювати.
— Сідайте всі! Давайте вип’ємо горілки.
— Мам, я піду пограю з ведмедем.
— Добре, тільки спочатку випий горілки.
— А де наш дідусь?
— Він другий тиждень стоїть у черзі за талонами на талони.
— Добре, що він перед цим випив горілки. І ти без діла не сиди — йди теж випий горілки.
— Гаразд, іди, погуляй, синку, і не забудь написати ввечері звіт в КДБ! А по дорозі додому не забудь купити горілки — вона закінчується.
— Дорога, щось жарко. Вимкни, будь ласка, атомний реактор.
— Зараз горілку доп’ю і вимкну, а ти поки зіграй на балалайці.
Приходить мужик в магазин, запитує:
— Яка риба у вас є?
Продавець:
— Оселедець.
Мужик:
— А ще є яка-небудь?
Продавець:
— Ні. Розумієте, у зв’язку з кризою — транспорту немає, бензину немає.
Мужик:
— А ця сука, що, на таксі добралася, чи що?
— Здорово, ти кажуть одружився?
— Так от, одружився…
— А че одружився?
— Так дуже не подобалося мені в заводській їдальні харчуватися.
— А тепер?
— Тепер подобається…
Ті, хто хочуть Сталіна, хочуть його не для себе, а для сусіда…
Диктор програми «Чергова частина»:
— Вчора ввечері в квартиру до громадянина Сидорова увірвалися невідомі
злочинці в масках і, погрожуючи предметом, схожим на пістолет,
відібрали предмет, схожий на телевізор…
Виймав білизну з пральної машини, перерахував шкарпетки. Одного не вистачає, пробурчав песиміст всередині мене. З’явився один зайвий, бадьоро заперечив оптиміст.
Була сьогодні на прийомі у психолога. Розповіла йому докладно про своє життя.
Він плакав… Ледве заспокоїла!
Привіз новий росіянин з поїздки грудного негреня.
Дружина йому: — а на фіга він нам потрібен?
НР: — та хай валяється, підросте — дітей англійської навчить.
Сидять дві бабульки на лавочці, одна говорить інший:
«А пам’ятаєш, коли ми були молоді і красиві — особливо я.
А тепер старі і страшні — особливо ти».
— Льова, скажіть, а шо таке «прожитковий мінімум»?
— Це коли людина ще дихає і іноді їсть…
Ткни у російського мільярдера і потрапиш у колишнього комуніста чи комсомольця, який живе нині в обіцяному комунізмі.
Вчителям і батькам: якщо діти не хочуть вчити вірші Пушкіна чи Некрасова, втолкуйте їм, що це реп, тільки позаминулого століття. Враз запам’ятають!
З вечора були такі далекосяжні плани, що вранці я їх вже не наздогнав.
У бізнесмена питають:
— Це правда, що ваш касир втік разом з грошима і вашою дочкою?
— На жаль, правда! Але він залишив мені записку, в якій клянеться, що всі
чесно поверне. Дочка він вже надіслав мені назад.
