Коротка пам’ятка для тих емоційних людей, які ставлять свої емоції під главу кута:
Завжди намагайтеся якомога зручніше сісти на вуха будь-та виливайте як можна більш бурхливо, зі сльозами і вигуками, Ваші переживання з приводу того, що сталося з Вами сьогодні, вчора або місяць тому. У навколишніх адже немає своїх проблем. У них не буває неприємностей ні в сім’ї, ні на роботі, їх не встигає задергать за день начальник і задолбать колеги і клієнти. Для Вас всі вуха повинні бути вільні. У вас же емоції!
У відповідь на Ваш розповідь співрозмовник поділився якоюсь своєю історією? Відповісти однією фразою і знову сідаєте на свого коника. Мало що людину образили. Не до того. У вас же емоції!
Співрозмовник дав Вам зрозуміти, що Ви вже явно більше одного разу розповідали про це. Може, вистачить? Обов’язково обидьтесь. Прокляті егоїсти навколо: шкода, чи що, вислухати одне і те ж після сто десятого разу в сто одинадцятий? У Вас же емоції!
Забули про призначену зустріч з друзями, заболтавшись з симпатичним хлопцем/дівчиною? Ну так нічого, друзі почекали і не розвалилися, а Вас відвідало світле почуття, у Вас на душі весна, як можна швидше излейте це! Друзі слухають Вас без особливого натхнення? Так вони Вам просто заздрять! Негайно пролийте фонтан сліз з цього приводу.
Не зійшовшись у поглядах з якогось питання, зопалу не вибирали вирази й образили співрозмовника. Він обурений і ображений? Че це він, справді? Як це він посмів не зрозуміти і не пробачити Вас? У вас же емоції!
Вам сказали, що з Вами неможливо спілкуватися? Обов’язково вигукнете: «щось не влаштовує? Іди нахер!!!!!!!!!!!!!!». А коли Ваш співрозмовник вже сам не зможе стримуватися і висловить все, що думає про Ваших нав’язливості і хамство, запропонуйте йому полікуватися у психіатра. Напевно, хворий або з головою не дружить, ось і злиться!
Адже і вважають себе абсолютно правими, як ніби у них є потреба, а в оточуючих жодних потреб ні. Задовбали!
