Ніщо не вічне (11 фото)

563

Цікава підбірка відомих подій і популярних раніше речей, які увійшли в історію, як останні в світі або в своєму роді. Раджу до прочитання, дуже цікаво.

Остання в світі публічна страта на гільйотині.

Остання страту на гільйотині відбулася 10 вересня 1977 року, коли своєю головою поплатився Хаміда Джандуби (Hamida Djandoubi). Страта була проведена у Франції, у марсельській в’язниці «Бометт». Страчений був туніським іммігрантом, засуджених за катування і вбивство 21-річної Елізабет Буську, його знайомої, в Марселі. Джандуби був останнім страченим, оскільки смертних страт у Франції більше не застосовувалося, тому що прийшов в 1981 році до влади Франсуа Міттеран скасував вищу міру покарання.

Останнє в світі матриархальное суспільство.

У Китаї є плем’я мосуо (воно ж мусуо, мосо, моссо), яке ось вже дві тисячі років живе за принципами матріархату. Поселення мосуо, відоме також як Царство Дочок, знаходиться в північній частині провінції Юньнань, на березі озера Лузі й біля підніжжя Гімалаїв. Населення чисельністю близько 40000 чоловік сповідує тибетський буддизм, а також має свій власний мову, в якому навіть немає слів, що позначають «батька» і «чоловіка».
Усіма аспектами життя племені керують виключно жінки. Власність переходить від матері до дочки, а до синів ставляться просто як до мешканців будинку. Навіть коли хлопчики виростають і заводять власних дітей, вони продовжують жити в материнських будинках, в той час як їхні діти залишаються в будинках дружин і їх сімей. А все тому, що мосуо не визнають шлюб як такий. В якості альтернативи закохані пари вступають у так званий «гостьовий шлюб», який ні до чого не зобов’язує і забезпечує продовження роду. Вночі молода людина приходить на побачення до своєї дівчини в її будинок, а вранці непомітно йде.

Ніщо не вічне (11 фото)

Останній у світі телеграф.

Цього літа в Індії закрилося одне з найбільших у світі телеграфних агентств, що ознаменувало собою завершення 160-річної історії існування цього виду зв’язку.
Рішення про припинення роботи сервісу було прийнято державним постачальником телекомунікаційних послуг Індії. Виною всьому багатомільйонні збитки і нездатність конкурувати з стільникового та інтернет-зв’язком.
Останню телеграму можна було відправити в Індії в неділю, 14 липня 2013 року. В цей день у відділення телеграфу прийшли тисячі індійців: вони відправляли своїм друзям і близьким повідомлення в якості сувеніра.

Ніщо не вічне (11 фото)

Останній у світі представник підвиду галапагоських черепах.

Минулого літа у заповіднику на Галапагосском архіпелазі помер останній у світі представник підвиду гігантських черепах Пінто (Абингдноская слонова черепаха), самець на прізвисько Самотній Джордж. Як розповіли працівники заповідника, тіло Джорджа було виявлено 24 червня 2012 р. співробітником – доглядачем Фаусто Ллерена, залицялися за черепахою протягом 40 років. Точний вік Джорджа на момент смерті не був відомий, проте, за словами вчених, перевищував 100 років (галапагоські черепахи Пінто могли жити до 200 років).
Вперше Джордж був виявлений вченими в 1972 р. і названий на честь американського актора Джорджа Гобеля. Як вважають екологи, він був єдиним представником підвиду галапагоських черепах, відомого як Пінто. З його смертю даний підвид перейшов у статус вимерлого, передає ВВС.
Джордж не зміг залишити спадкоємців – незважаючи на успішні спроби вчених влаштувати йому побачення з самками галапагоських черепах інших підвидів, потомство в результаті не вывелось.

Ніщо не вічне (11 фото)

Остання в світі вручну написана газета.

Кожен день в індійському місті Ченнаї місцеві жителі ретельно виписують новини дня на своїй рідній мові. Musalman — вечірня газета на чотирьох сторінках, яка написана повністю вручну перед масовим виробництвом у пресі. Газета містить національні і місцеві новини, а також спортивну колонку. Традиційно залишають маленький куточок на першій смузі на випадок екстрених, гарячих новин, які можуть з’явитися в останню хвилину.
Musalman — найстаріша газета на мові Урду, яку читають близько 22 000 громадян кожен день. Вважають, що це єдина в світі з решти рукописних газет.

Ніщо не вічне (11 фото)

Останній чоловік, який помер від чорної віспи.

Поки хвороба не була знищена вакциною в 1979 році, люди були схильні до цього вірусу протягом багатьох століть. Цей вид віспи вбивав до 60 % дорослих, і майже 80 % дітей, залишаючи вижили, шрами і засліплюючи своїх жертв.
Останньою жертвою вірусу в світі стала маленька Рахіма Бану з Бангладеш. В жовтні 1975 року, коли вона захворіла, їй було всього два роки. Від Всесвітньої організації охорони здоров’я Бану отримала вакцину і була повністю вилікувана. У вісімнадцять років вона вийшла заміж, народила чотирьох дітей, і все ще жива і здорова.
На жаль, Джанет Паркер, медичного фотографу з військово-медичного університету Великобританії не настільки пощастило. Після контакту з штучно виробленим в лабораторії вірусом чорної віспи в 1978 році, вона стала останньою людиною в світі, який помер від цієї хвороби.

Ніщо не вічне (11 фото)

Останній у світі пароплав з гребними колесами.

Незважаючи на розвиток технологій суднобудування, самим надійним способом залишається човен з веслами. На сьогоднішній день в робочому стані збереглося багато пароплавів з гребними колесами або гвинтами, але в основному вони використовуються в екскурсійних цілях, як забава для туристів. І тільки один такий пароплав все ще борознить морські простори! Це шотландський Waverley, побудований в 1947 році, який все ще здійснює регулярні рейси навколо узбережжя Англії і Шотландії.

Ніщо не вічне (11 фото)

Останній охоронець Гітлера.

На початку вересня 2013 року в Німеччині у віці 96 років помер останній залишався в живих охоронець Адольфа Гітлера Рохус Міш. Він був присутній в бункері Гітлера 30 квітня 1945 року, коли фюрер і його дружина Єва Браун покінчили з собою. Миш і інші охоронці зайшли в кімнату незабаром після самогубства.
Рохус Міш служив охоронцем фюрера в 1940 — 1945 роках. У нього були й інші обов’язки: відповідати на дзвінки там, де знаходився Гітлер, виконувати різні його доручення. Часто Міша використовували як особистого кур’єра фюрера.
Рохус був захоплений в полон радянськими військами і дев’ять років провів у в’язницях і таборах. У 1954 році його звільнили і дозволили повернутися на батьківщину. У Німеччині він містив разом зі своєю дружиною невеликий магазин.
У 2008 році Міш опублікував мемуари під назвою «Останній свідок. Я був телефоністом, кур’єром і охоронцем Гітлера».

Ніщо не вічне (11 фото)

Останнє в світі плем’я індіанців, яке живе в повній ізоляції.

На початку 2011-го року в джунглях Бразилії, в невеликому віддаленні від кордону з Перу було виявлено та сфотографовано досі невідоме плем’я індіанців. Фотографії були зроблені за підтримки Департаменту зв’язків з індіанцями в Бразилії.
Виявлене плем’я є досить успішним і здоровим. На отриманих знімках видно кошики повні свіжих маніока і папайї, які були зібрані з садів племені.
Крім того, плем’я має в своєму розпорядженні металеві предмети: ножі, мачете і банки. Експерти вважають, що вони були придбані у інших, більш «просунутих» племен.
Тим не менш, великій небезпеці піддається ймовірність виживання племені через наплив нелегальних лісорубів з Перу. Бразильські влади впевнені, що наплив лісорубів штовхає ізольованих Індіанців Перу в Бразилію і, цілком можливо, може статися конфлікт двох груп аборигенів.
У 2008 році одне із племен, яке було нібито вперше виявлено під час експедиції в дельту Амазонки, стало причиною скандалу. Вчені повідомили, що дане плем’я ще ніколи не траплялося на очі сучасній людині, а пізніше з’ясувалося, що ці індіанці були описані ще в 1910-е роки.

Ніщо не вічне (11 фото)

Останній у світі ветеран Першої світової війни.

У травні 2011-го року помер останній брав участь у військових діях ветеран Першої світової війни Клод Стенлі Чаулс, який служив у ВМС Великобританії. Ветеран помер у будинку для літніх людей в австралійському місті Перті у віці 110 років. Чаулс вважався також останнім з ветеранів, які воювали в обох світових війнах.
Останній у світі ветеран Першої світової, який служив у ВМС Великобританії, у свої 110 років втратив слух і зір. Але залишався в здоровому глузді і відмовлявся від ліків. Він не любив згадувати про війну. Говорив, що для нього вона була «роботою, яка б приносила гроші».
За два роки до смерті Чоулс все ж зважився зберегти у віках свої спогади – він пішов на літературні курси і невдовзі видав книгу «Останній з останніх».
В ній уродженець Великобританії розповідає, що потрапив на фронт 13-річним хлопчиком. Щоб його взяли, Клоду довелося схитрувати – додати пару рочків. У підсумку він опинився у військово-морському флоті. Побував у боях на Північному морі, став очевидцем капітуляції німецького флоту у Ферт-про-Ферт в 1918 році…

Ніщо не вічне (11 фото)

Останній в світі завод з виробництва друкарських машинок.

Останній на Землі виробник друкарських машинок – індійська компанія Godrej and Boyce – закрила в квітні 2013 року єдиний завод в Мумбаї.
«Ундервуди», «ремінгтони» і «еріки», що колись були невід’ємним атрибутом творчих людей, стали втрачати популярність з розвитком комп’ютерних технологій.
До недавнього часу останнім притулком друкарських машинок була Індія: незважаючи на те, що ця країна є один з лідерів світової ІТ-індустрії, персональні комп’ютери дісталися далеко не до всіх тамтешніх офісів.
Ще в 90-х Godrej and Boyce виробляла 50 тис. пишмашинок в рік – третина індійського випуску цих пристроїв. До 2009 року виробництво впало до 10-12 тис. машинок, після чого підприємство було зупинено, розповідає один з керівників компанії Милинд Дуклі.
Останніми покупцями стали урядові, військові і судові установи Індії та інших держав, що розвиваються, ще не встигли забезпечити своїх співробітників комп’ютерами.
Сьогодні на заводських складах компанії зберігаються близько двохсот машинок, більшість з яких має арабський шрифт. Коштують вони 12 тис. рупій (270 дол) за штуку. Можливо, «останні з магикан» привернуть увагу колекціонерів – хоча ті і так можуть без праці придбати стару друкарську машинку в інтернет-магазині.

Ніщо не вічне (11 фото)

Звідси

попередня статтяКіса і Ося тут були
наступна статтяДалі буде тільки краще