Працюю юрисконсультом. Крім основної діяльності, ми потроху консультуємо по всіляких питань громадян та юридичних осіб. Приколи в основному вузькоспеціальні, але є і зрозумілі широкому загалу.
Дзвонить дідусю, судячи по голосу — виключно давній.
— Дівчина, мені от по посвідченню покладено безкоштовний проїзд, а мені на станції *** (звучить назва залізничної зупинки Ленінградського напрямку, ближче до Твері; наш офіс знаходиться в Москві) одна касирка не продає пільговий квиток! Чорненька продає, а світленька не продає! А у мене там дача, і пенсія маленька!
— Давайте я вам продиктую, на підставі яких законів вам покладений пільговий проїзд, і ви зможете обгрунтувати свою пільгу, раз вона не в курсі.
— Ні, дівчина, я так не хочу. Я хочу, щоб ви приїхали і особисто їй все розповіли! Мене вона слухати не стане, а вас, юристів, злякається. Ви приїдьте і скажіть, що в суд на неї подасте! Вона така світленька, ви його відразу впізнаєте!
* * *
Приходить представник однієї невеликою, маловідомої фірми і просить скласти йому агентський договір з обов’язковим додержанням ряду його вимог. Для його ситуації підходить простий договір підряду, але тут клієнт стає принциповим і впирається: тільки агентський! Насилу вивертаємо наявні правовідносини в нестандартну форму, створивши складну юридичну конструкцію. Клієнт всім задоволений, і, вже розплатившись, задає останнє питання:
— А якщо наші клієнти запитують, чому у нас такий дивний і складний договір, а не звичайний договір підряду, що ми їм повинні сказати?
— (в розгубленості) Рекомендую повідомити їм ту саму причину, по якій ви вибрали саме цю форму договору.
— Та нам, розумієте, назва сподобалася. Агентський договір — солідно звучить. Що ми, будівельники-таджики якісь, чи що, щоб за договором підряду працювати?
