А мене дістали позитивні коментарі моєї бабусі.
— Купили з Х (мій майбутній чоловік) нові шафки на кухні? Поки не вішайте, а то коли розлучитеся — важко ділити буде!
— Проводила Х на роботу в інше місто? Дивись, як би він там не одружився!
— Ти закінчила магістратуру і пишеш докторську? Так ти ніколи не закінчиш навчання…
— Х ще не закінчив університет? Він ніколи не знайде роботу!
— Ти не поїдеш до професору, так як повинна працювати? Дисертація важливіше, терміново візьми відпустку!
— Як у тебе справи? Все добре? Ти, напевно, брешеш, не може бути все добре!
Бабуся, блін, я дуже багато чому навчилася у тебе, ти розумна, освічена жінка! Але ти правда думаєш, що при розлученні з чоловіком мене будуть хвилювати шафки? На клавіатурі навіть немає смайла, який міг би передати мої емоції з цього приводу. Всьому є межа, і твої життєрадісні коменти мене дістали.
