Роботи, раби роботи

628

Останній рік я працюю в основному з дому і непостійно, а деякий час тому був період, коли я взагалі сиділа вдома і вчилася. Якраз почасти завдяки тій навчанні є тепер можливість працювати саме так. Мені все дуже подобається: працюєш тоді, коли тобі зручно, а не коли потрібно (я, наприклад, в 9-10 ранку два слова з працею можу зв’язати, не те що повноцінно працювати), залишається час на інші справи. Наприклад, так набагато зручніше розбиратися з різною бюрократією, адже більшість держустанов працюють годин до 6-7 вечора, і з офісу туди ну ніяк не встигнути. А головне, залишається час на хобі. Загалом, все здорово. Життя цікава і чудова.

Але ось з’являється який-небудь приятель, який не дуже в курсі моїх поточних справ. «Як робота?» — запитує він. Описую ситуацію…

Реакція 99% людей: «Боже мій! Що ж ти робиш цілими днями? І як тобі не нудно?»

І сьогодні черговий знайомий: «Я от просто не можу без зайнятості. Нудьга наступає».

Чому, ну чому у більшості людей є стійке переконання, що якщо людина цілими днями не сидить в офісі, то йому неодмінно нудно і нема чим зайнятися? Що робота — причому неодмінно в офісі — це єдине заняття в житті? І добре б у всіх цих людей була улюблена робота, куди з радістю йдеш, у якій є елемент творчості… Так ні, більшості і на роботі нудно. До речі, помічаю і зворотне: хто може знайти, чим зайнятися, крім роботи, зазвичай, і на роботі цікаво.

Подруга цілими днями працює і бере купу підробітків, під вечір засинає на ходу — тільки б чимось себе зайняти. Нещодавно чули від неї: «Мені весь час нудно, гуляю — нудно, ще щось- нудно. Ми ось прийшли в кафе потанцювати, я думала, там буде весело, а сама сиджу і думаю про роботу. Мені не нудно, тільки коли я кручусь як білка в колесі». І від неї ж я чула обурення — ні, без жартів, справжнє обурення! — на італійців: як це вони сміють посеред дня не працювати як коні, а лежати в парку на траві і відпочивати? А у них сієста. Від неї я чую і те саме здивування, чому ж я цілими днями займаюся, і періодичні поради знайти постійну роботу. Навіщо? Щоб ось так само заганятися і до вечора падати без почуттів?

Але найбільше мені запам’ятався ось який випадок. Ми в турі по Італії. Живемо в чудових затишних готелях, подорожуємо по країні. У нас відмінний зручний автобус, чудовий гід Дмитро, який під час переїздів між містами розповідає нам про особливості та традиції Італії, ставить нам музику, фільми, щоб ми в дорозі не нудьгували. Навколо — нова країна! Найкрасивіша природа! Прекрасні стародавні міста! Зрештою, смачна їжа і життєрадісний народ, який прямо заражає своїм позитивом. І раптом я краєм вуха чую від одного з туристів нашої групи: «Скоріше б уже відпочинок закінчився, і на роботу! Нервів не вистачає!»

«Як можна жити без роботи в офісі?» — питають ці люди. А я запитаю: а ви заради чого живете? Щоб нескінченно працювати заради роботи?

попередня статтяСтійкі за стійкою
наступна статтяТОП-50 найбільш шикарних автомобільних салонів (50 фото)