У дослідженні вчених школи медицини університету штату меріленд, опубліковане в журналі molecular psychiatry, вивчалося соціальна взаємодія індивідів з різними і схожими генетичними варіаціями.
З’ясувалося, що сумісність особин має біологічне коріння. Експерименти проводили на мишах, і в їх ході був зроблений висновок, що генетично схожі особини воліли компанію один одного.
Гризуни з мутацією гена pde11 найчастіше спілкувалися з іншими мишами з подібною мутацією. Тварини з контрольної групи також віддавали перевагу своєму генетичному типу.
Вивчити поведінку людей достовірно складніше, пишуть вчені.
«на жаль, дослідження на людях не можуть надати переконливих доказів існування такої біологічної рушійної сили дружби, враховуючи, що інші генетично пов’язані фактори мають тенденцію поєднуватися з дружбою (наприклад, географічна близькість)», – йдеться в статті.
