Прочитала історію «Хто людям допомагає, той витрачає час даремно» і задумалася на тему скарг. Адже правда ніхто не любить ябед. Але чому? Давайте залишимо в стороні дитячі образи, коли брат поскаржився батькам, що ви з’їли цукерку до обіду, і поговоримо як дорослі люди.
Деякий час тому сусіди зверху робили ремонт. Ні, не пару поличок прибивали, а повноцінний ремонт з заміною підлоги, підготовкою стін і т. д. І робили вони його близько двох років. В основному по вихідних, адже робітники у вихідні дні коштують дешевше. Це непередаване відчуття, коли прокидаєшся від перфоратора над головою в 8 ранку в неділю! Домовитися з ними не вдалося, я була послана, а потім сусіди просто відключили дзвінок і не відкривали тамбурні двері, так що їм навіть електрику не перекриєш.
Я намагалася наябедничати, адже за законом нашої країни ремонтні роботи заборонено у вихідні в будь-який час! Цей безперервний ремонт настільки мене дістав, що я вже всерйоз подумувала про продаж квартири. Я поскаржилася в поліцію, але мені сказали, що перфоратор вдень — не по їх частини. Я поскаржилася в ЖЕС — але виявилося, що по вихідним керівництво ЖЕС не працює, а значить, перевірити мої слова нікому. І кожен раз на мою заяву приходив лист типу: «Ми прийшли у вівторок о 15 годині, ніхто не свердлив».
Мені порадили зібрати колективну скаргу. І знаєте що? Ніхто не підписав, тому що не захотів бути ябедою, хоча всі визнавали, що ці сусіди дістали. І справа тут не тільки в тому, що ябедою бути соромно (треба ж терпіти!), просто сусіди боялися, що раптом їм теж закортить зробити ремонт у вихідний, а я їм забороню. Тобто всі миряться, бо потім у них буде виправдання. Адже всі так роблять! Всі роблять ремонт по вихідних, всі курять в натовпі, всі паркуються де хочуть. Хоча й розуміють, що так не можна. А коли зустрічається людина, яка з цим не згоден і намагається наскаржитися, його соромлять: «Увійди в становище, йому ж треба». А, може, ви ввійдете в моє становище?
