Ми сидимо і в черговий раз дивимося відео з реєстратора. Машина обвинуваченого виконує лівий поворот з крайнього лівого ж ряду, що і в завершальний момент праворуч вклинюється машина потерпілого. Підрізали, словом. Коли додивимось — глянемо ще чотири ролики про те, що було далі. Якщо коротко, то наздогнали кривдника, заблокували, витягли з машини, кілька разів ударили головою об асфальт і кинули на дорозі, відламавши обидва дзеркала заднього виду у машини і спустивши передні шини.
Справедливо? Я адвокат потерпілого, і я так не вважаю. Якщо вам здається, що випадок підрізання не можна залишати без уваги, що правосуддя неефективно і неповоротко, то я скажу вам дещо. Дуже зручно бити людину, яка легше тебе на тридцять кілограмів і якого ти дуже вдало оглушив кастетом. А от як би повів себе «месник», виявивши за кермом амбали 2×2? Або зіткнувшись з пострілом з травмата? Або з чисельною перевагою? Впорався б? Не думаю. Помста ця скоріше походить на приниження слабкого, а не на відновлення справедливості. Ви говорите, що правосуддя не однаково для всіх? Самосуд теж.
Охорона кафе здала в поліцію жінку, царапавшую машини клієнтів. Справа навіть не в тому, що вона не дочитала ПДР, і машини стояли за правилами, хоч і незручно для неї; справа в принциповості цієї жінки. Дивимося відео. Ось вона йде і цвяхом у ганчірці проводить по бортах. «Форд-Фокус», ВАЗ-2112, «Сітроен-С4». Дві машини між ВАЗом і «Сітроеном» не зворушені: «Лексус-570» і «Кадилак-Эскалада». Страшно?
Хеппі-енду в історії цих месників не було. Побив «дорожнього хама» отримав рік умовно і відшкодування на 85 тисяч, царапавшая машини уникла кримінального переслідування, але отримала відшкодування на 200 тисяч.
За два роки — більше тридцяти клієнтів, яким «помстилися». Програли три справи. Могли більше, могли менше. Скрізь, де була кримінал, суд визнав підозрюваного винним, незважаючи на благі наміри.
«Чого чекати, і так ясно, що він винен»! Це одна з улюблених фраз месників. Адже правда, якщо з вікна будинку скинули пляшку на машину, а ви засікли вікно, яке спішно закривається, адже все очевидно. Треба піднятися з одним, обманом змусити відкрити двері та вдертися, отметелив всіх в квартирі (включаючи двох жінок і чотирирічної дитини). Так, ще треба не забути прихопити грошей на ремонт машини — вам ж повинні. Потім, уже в суді, коли навіть присяжним стане нудно від такої вашої «справедливості», ви будете прикриватися станом афекту, неприємностями на роботі. Мені більше імпонують ті дванадцять років загального режиму, які вам дали, ніж ваша «справедливість».
Навіщо чекати виплати від страхової компанії винуватця ДТП? Можна подзвонити своєму хлопцеві, він приїде і розбереться. Винуватець зі зламаною лівою рукою швиденько підпише боргову расписочку — і все. Ні, правда, за що вас судити? За що три роки умовно вашому хлопцеві, за що вас позбавляють прав на рік? А головне, чому ви не повинні за машину, а ви повинні за зламану руку?
«Заступився за дівчину». Це теж доводиться часто чути. Навіть дівчата, за яких заступилися, приходять. Справа в адекватності такого «заступництва». Врятувати від ґвалтівника або озброєного грабіжника — це одне, але про таке я рідко чув навіть у своєму минулому житті дільничного уповноваженого. Удвох побити одного до втрати свідомості за образу дівчини в соцмережі — це зовсім інше. Хлопець, який розмістив в мережі колажі з дівчиною, мені зовсім не симпатичний. У нашої контори є досвід залучення таких «митців» до відповідальності за законом, це зовсім не важко і не довго. Але в клієнтах у мене саме цей хлопець, який вперто не бажає йти на примирення. Реальних термінів суд не дав, обмежився умовним та відшкодуванням шкоди.
«Він мені винен». Теж гарне виправдання свого свавілля. Найчастіше має лише грошей, але про цьому «забувають». Що маємо? Є дещо. Дівчину, задолжавшую близько 100 тисяч рублів, за повільне повернення грошей піддали відвертого знущання. Глумилися кілька місяців і зі смаком, подробиці не розголошую: процес був закритим. Кредитору дали 16 років, його друзям — 6, 10 і 12. Можете собі уявити за строками, що вони творили. Хоча навряд чи ваша фантазія переплюне ідеї «нещасних кредиторів», адже всі вони — представники творчих професій.
Представники фінансової сфери не відстають: за рішенням суду студент, винний у ДТП, повинен відшкодувати 300 тисяч рублів. Розстрочка на три роки, але терпіння вистачає на два місяці. Потім студента примушують взяти кредит у банку. Так сказати, і грошики отримати, і бонуси за залучення клієнта. При чому тут вимагання, побої і загроза заподіяння тяжкого шкоди здоров’ю? Адже він повинен. Менеджер після вироку суду б’ється в істериці: п’ять років загального режиму.
«Компенсація за неякісну роботу». Популярно і таке. У бажанні заощадити викликають нікому не відомого майстра і змушують його «відповісти за якість». Так, зіткнувшись з криво закріпленої раковиною, люди усвідомлюють, що економія вийшла боком: договору немає, квитанцій немає, і залучити такого слюсаря за законом проблематично. Але можна викликати на іншу квартиру і «поговорити». Розмова у підсумку вилився в 30 тисяч світових. Слюсарю.
Більш важкий випадок: комп’ютерний майстер. Ви ж спец, ви ж знаєте, що скільки коштує. Чому ви не допомогли своїй дівчині налаштувати комп’ютер — невідомо. Натомість допомогти повернути гроші з майстра — завжди будь ласка. Так, ми представляли інтереси цього майстра в суді. Хитрий малий. Спочатку обібрав вашу дівчину (на законних підставах: дівчині треба привчитися перевіряти, під чим вона ставить підпис), а потім влаштував виставу і вам. Грамотно: мабуть, вже стикався з такими, як ви. Скільки ви мені в підсумку передали для комп’ютерника? Тисяч 150? Вам цього здалося мало, комп’ютерника знайшли і побили. До грошей додалася колонія загального режиму.
Три справи програли. Хоча правильніше було б сказати: «Вимоги позивача задоволені частково». У всіх цих випадках були просто цивільні позови: дії месників були без криміналу. Суд знижує в цьому випадку розмір відшкодування, в мінусі все, крім юристів. Це неприємно, це удар по репутації.
Кільком клієнтам (не більше п’яти їх було) ми відмовили у наданні послуг: перспективи туманні, докази неочевидні. Але загалом рахунок не на користь месників. І це правильно, бо нефіг. Правда натовпу — це страшно. По-перше, у цієї правди немає меж: забити до смерті за неправильну парковку — це не справедливість, це покалічені долі як мінімум двох десятків людей. По-друге, ця правда сліпа. Натовп не вникає в деталі, а суд в більшості випадків все ж послухає. Яке це — домчати до лікарні, доставивши туди підібраного з інфарктом людини, а на виході бути побитим трьома обуреними автомобілістами, яких ти десь похапцем підрізав? А по-третє, у цієї правди немає зворотного ходу. Добитися реабілітації в суді важко, а у натовпу — неможливо. Тому без докорів совісті ми беремо такі справи.
* * *
Думаєте, немає доказів і слідів? Як колишній співробітник МВС, скажу: вони є завжди. Їх треба тільки знайти, і вони знаходяться. Професійно скоїти злочин під силу далеко не кожному, хто вийшов на стежку помсти. Терпіння вам, спокою та розсудливості.
