«Я не зобов’язана розуміти почерк», — бідкається дівчинка-секретар.
«Я не зобов’язана поливати квіти», — заявляє помічник вихователя.
«Я не зобов’язана клеїти цінники на чільне місце, я продавець, а не мерчендайзер!» — гордо піднімає голову господиня маленького магазину.
Так за що вам платять гроші, якщо ви нічого нікому не зобов’язані? Вихователь теж не зобов’язаний одягати дітей, збирати іграшки і мити підлоги, це робота помічника. Клієнт не зобов’язаний тулитися в брудному тісному приміщенні, намагаючись розгледіти цінник, що висить в самому темному кутку. Його право вибрати магазин з більш гостинним обслуговуванням. Дорослі не повинні виправляти почерк, виробити його ще в дитинстві — завдання батьків і вчителя російської в молодшій школі.
Можливо, ваша робота рутинна і здається іншим легкої і незначною, але ви самі її обрали. Хочеться більшого — ласкаво просимо на перекваліфікацію. А поки — задовбали!
