Працюю в готелі на 400 номерів. Гості бувають з різними прибабахами; божевільних в висотна будівля тягне зі страшною силою.
Сьогодні вранці приходжу на зміну. Залітає навіжена тітка з обертовими очима й кричить:
— Поверніть мені гроші!
Я м’яко цікавлюся, в чому причина невдоволення.
— Що у вас за жахливі, страшні наклейки на унітазах?! «Продезнфіковано»! Я боюся! Я від вас від’їжджаю!»
Тікає, кинувши карту-ключ на стійку. Я тихо давлюсь від сміху.
