Автопортрет
Любителі живопису нині рідко згадують про творчість російського художника-передвижника, академіка живопису і Голови «Товариства імені Куїнджі» Миколи Петровича Богданова-Бєльського.
Художник Микола Петрович Богданов – Бєльський народився в грудні 1868 року в селі Шитики Бєльського повіту (Смоленська губернія). Микола був позашлюбним сином простий farmhand. Однак, хлопчику надзвичайно пощастило – він якимось дивом потрапив у знамениту школу С. А. Рачинського, яка знаходилася в селі Татеве. Це Рачинський, помітивши талант хлопчика, влаштував його в іконописну майстерню Троїце-Сергієвої лаври, а потім – в Московське училище живопису, ліплення і зодчества.
У Московському училищі вчителями Богданова-Бельського стали Маковський, Полєнов, Прянішніков.
З 1894 по 1895 роки Микола Петрович навчався в імператорській Академії живопису, в класі В. Е. Рєпіна, потім поїхав у Париж, відвідував курси живопису в Мюнхені, вчився і працював в Італії, напередодні Першої світової війни повернувся в Росію.
У 1905 році Микола Петрович Богданов – Бєльський став академіком, а в 1914 році – дійсним членом Академії мистецтв.
У 1920 році Богданов-Бєльський покинув Росію і оселився в Латвії, потім, вже під час Великої Вітчизняної війни, перебрався до Німеччини. У 1944 році художник тяжко захворів і в лютому 1945 року помер. Похований у Берліні.
Недільне читання в сільській школі
На роботу
Везуть дрова по снігу
Ловля раків
Зелена лампа
Усний рахунок у народній школі С. А. Рачинського
За читанням листа
Біля дверей школи
Юні мисливці на ведмедя
Весна
Натхнення
Оголена купальниця
Симфонія
Візитери
Віртуоз
Концерт на гуслях
Три сестри
Ліс
Збір квітів
Великодній стіл
Осінні роздуми
Хлопчик, який грає на балалайці
Портрет дами
Княгиня Горчакова Д. М.
М. П. Абамелек-Лазарєва
