Стівен Р. Андерсон, лінгвіст Єльського університету, який поставив під сумнів поширене розуміння складної комунікації тварин, помер 13 жовтня у своєму будинку в Ешвіллі, штат Північна Кароліна, у віці 82 років. Причиною смерті став рак стравоходу, як підтвердила його дочка Сігрід Андерсон.
Розвінчання міфу про мову тварин
Робота Андерсона була спрямована не на дискредитацію улюблених вигаданих персонажів, таких як доктор Дуліттл, а скоріше на те, щоб спростувати поширене неправильне уявлення про те, як тварини спілкуються. Незважаючи на поширену думку про те, що багато видів володіють мовами, схожими на людську, Андерсон стверджував, що спілкування тварин принципово інше.
Його дослідження, кульмінацією якого стала книга 2004 року «Брени доктора Дуліттла: Тварини та унікальність людської мови», показали, що хоча тварини, безумовно, передають інформацію — бджоли «танцюють», коли вказують на джерела їжі, або собаки гавкають, коли згадують «прогулянка», — це не означає мову, як її розуміють люди. Ключовою відмінністю є складність людської мови, яка дозволяє абстрактне мислення, рекурсивне мислення та нескінченне створення нових виразів.
Наука про людську мову
Робота Андерсона підкреслює, що людська мова — це не просто передача сигналів, а конструювання значення через складну граматичну структуру. Спілкування з тваринами, хоча й ефективне для нагальних потреб, не має такого рівня витонченості. Це розрізнення є критичним, оскільки воно відокремлює людські когнітивні здібності від інстинктів інших видів.
Спадщина та вплив
Хоча його відкриття можуть розбити дитячі фантазії про спілкування з тваринами, робота Андерсона вплинула на когнітивну науку та дослідження поведінки тварин. Він не прагнув применшити інтелект тварин, а лише уточнив, що їх системи спілкування працюють за іншими правилами. Його ретельний підхід до лінгвістики залишив незгладимий слід у галузі, підкреслюючи важливість точної термінології та ретельного аналізу.
Спадщина Андерсона полягає не в розвінчанні міфів, а в прагненні до наукової ясності в області, часто затьмареній антропоморфізмом. Його робота служить нагадуванням про те, що розуміння унікальності людської мови має важливе значення для розуміння нашого місця в природному світі.
