Психічні розлади мають спільне генетичне коріння: Нове дослідження розкриває п’ять ключових груп, що збігаються

10

Найбільше на сьогоднішній день генетичне дослідження психічних захворювань підтверджує те, що дослідники давно підозрювали: більшість психічних розладів не ізольовані одне від одного, а натомість мають значне генетичне перекриття. Новий аналіз понад мільйона учасників виявив, що 14 основних захворювань можна згрупувати в п’ять різних генетичних категорій, висвітлюючи загальні біологічні шляхи, які можуть змінити підходи до лікування.

Загальні гени, загальні механізми

Дослідження, опубліковане в журналі Nature, виявило п’ять генетичних факторів, що перетинаються, у таких станах, як анорексія, шизофренія та залежність від психоактивних речовин. Це означає, що генетичні варіанти, пов’язані з одним розладом, часто також пов’язані з іншими. Наприклад, нервова анорексія, обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) і синдром Туретта генетично об’єднуються, що вказує на біологічну схожість, що лежить в основі.

Експерти сходяться на думці, що це відкриття не дивно. «Спільні гени між шизофренією та біполярним розладом вказували нам у цьому напрямку протягом тривалого часу», — каже доктор Чунью Лю, психіатр, який не брав участі в дослідженні. Ключовий висновок полягає в тому, що націлювання на ці загальні механізми може призвести до лікування, яке буде ефективним у багатьох станах, а не до розробки ізольованих терапій.

Поза межами генетики: довкілля має значення

Проте гени – це не доля. Дослідження також підкреслює взаємодію між генетикою та факторами навколишнього середовища. Багато варіантів, пов’язаних із психічними розладами, також впливають на такі риси, як інтелект, режим сну, агресивність і навіть соціально-економічний статус. Ця складність особливо актуальна для передімплантаційної генетичної діагностики (PGD), де ембріони перевіряються для оцінки ризику.

Генетик Абдель Абделлауї каже, що ці скринінги не є остаточними: «Наявність певних ознак не гарантує, що розлад розвинеться». Багато психічних розладів виникають на крайньому кінці природної генетичної варіації, спричиненої несприятливими життєвими обставинами. Це свідчить про те, що психічна хвороба — це не просто «помилкова біологія», а радше результат генетичної схильності в поєднанні зі стресом навколишнього середовища.

П’ять генетичних кластерів

Дослідники згрупували 14 розладів у п’ять геномних факторів:

  • Компульсивний: Анорексія, ОКР, синдром Туретта
  • Неврологічний розвиток: Аутизм, СДУГ
  • Інтерналізація: Депресія, ПТСР, тривога
  • Зловживання психоактивними речовинами: Залежність від алкоголю, марихуани, нікотину та опіоїдів
  • Шизофренія-біполярний розлад

Кожен кластер демонструє унікальну біологічну активність. Наприклад, фактор шизофренії та біполярного розладу включає гени, які є дуже активними в нейронах, відповідальних за сприйняття реальності, тоді як фактор інтерналізації включає глія, що підтримує клітини мозку, що свідчить про інший основний механізм, ніж вважалося раніше.

Кореляція проти причинності: обережно

Незважаючи на ці висновки, експерти закликають бути обережними. Доктор Лю підкреслює, що статистична асоціація не дорівнює причинно-наслідковому зв’язку. Дослідження виявило зв’язки, але необхідні подальші дослідження, щоб довести пряму механічну роль конкретних генів. Іншими словами, те, що ген пов’язаний із розладом, не означає, що він його *викликає».

Зрештою, це дослідження підтверджує думку про те, що психічні розлади є складними станами, сформованими як генетикою, так і середовищем. Визнання загальних генетичних шляхів може допомогти вченим розробити більш ефективні методи лікування широкого спектру захворювань, але щоб повністю зрозуміти картину, необхідно враховувати критичну роль індивідуального досвіду та зовнішніх факторів.

попередня статтяСтародавній крокодил помер від багаторічної інфекції: рідкісний клінічний випадок