Археологічні знахідки в Каталонії, Іспанія, свідчать про те, що деякі з найдавніших музичних інструментів, коли-небудь знайдених, могли використовуватися для спілкування та художнього вираження майже 6000 років тому. Дослідники ідентифікували дванадцять великих трубних раковин, знайдених у неолітичних поселеннях і шахтах, датованих кінцем п’ятого – початком четвертого тисячоліття до нашої ери. Ці інструменти, виготовлені з морського равлика Charonia lampas, пропонують рідкісний погляд на звуковий ландшафт стародавньої Європи.
Відкриття та його значення
Равлики не використовувалися в їжу — равлики вже загинули до того, як їх зібрали, — і модифікації, такі як видалення загостреного кінчика, підтримують їх використання як труби. Сучасні експерименти, проведені археологом Мігелем Лопесом Гарсіа, професійним гравцем на трубі, доводять, що вони створюють «потужний, стабільний тон», схожий на звук валторни. Справа не лише в інструментах; це про раннє людське спілкування і, можливо, походження самої музики.
Це відкриття ставить під сумнів наше розуміння того, як взаємодіяли доісторичні суспільства. Снаряди, можливо, сприяли міжміському зв’язку між громадами або в рамках гірничодобувних робіт, де шість було виявлено в варисцитових шахтах. Той факт, що такі снаряди використовувалися як системи попередження до середини 20-го століття, про що свідчить традиція родини Гарсіа в Альмерії, підкреслює надзвичайну довговічність інструменту.
Поза межами утилітарної функції: стародавня музична спадщина
Музичний потенціал раковин виходить за межі простого сигналу. Маніпулюючи потоком повітря та положенням рук, дослідники виявили, що вони можуть змінювати тони та тембри, вказуючи на імпровізацію та тонке дослідження звуку. Це розширює розуміння доісторичної музики за межі простої користі; ці інструменти можуть служити виразним, мистецьким цілям, одночасно зміцнюючи соціальні зв’язки та емоційне вираження.
Це не поодиноке явище. У печері Марсула у Франції знайшли черепашкову трубку віком 18 000 років з ідентичними характеристиками, що вказує на безперервну традицію, яка охоплює тисячоліття. Каталонські мушлі, як і їх палеолітичні попередники, виявляють «виразні якості», які натякають на ширше музичне застосування.
Загальна картина: чому це важливо
Дослідження піднімає фундаментальні питання про походження музики. Чи було раннє музичне вираження суто утилітарним — інструментом для виживання — чи воно виникло через глибшу людську потребу у зв’язку, емоціях і самовираженні? Оболонки припускають, що, можливо, обидва ці компоненти зіграли свою роль. Ці стародавні інструменти були не просто інструментами виживання; вони були одними з перших звукових технологій, розроблених людиною, здатних формувати вібрації подібно до сучасних духових інструментів.
Ці відкриття підкреслюють, що музика — це не сучасний винахід, а глибоко вкорінена людська практика, яка розвивалася разом з нашими суспільствами протягом десятків тисяч років. Відгомін цих стародавніх трубних панцирів нагадує нам, що потреба творити, спілкуватися та виражати себе за допомогою звуку є постійною частиною того, що робить нас людьми.
