Нейроболог Микола Кукушкін у своїй книзі One Hand Claps розглядає давню проблему свідомості, стверджуючи, що розуміння походження життя є ключем до розкриття таємниць розуму. Проводячи паралелі між дзен-буддійськими коанами та сучасною наукою, Кукушкін веде читачів у захоплюючу подорож історією еволюції, спонукаючи задуматися не лише про те, «як», а й «чому» природа розгортається за певними моделями.
Вперше опублікований російською мовою, а тепер перекладений автором на англійську, One hand claps поєднує наукову строгість із філософськими роздумами. Кукушкін просуває концепцію «сутностей» — повторюваних тем або моделей, які він бачить як фундаментальні рушійні сили в еволюції життя. Він порівнює ці сутності з «ейдосом» Платона, стверджуючи, що вони не є містичними концепціями, а радше емпірично спостережуваними тенденціями, сформованими природним відбором.
Наприклад, розглянемо гідротермальні розломи. Кукушкін не просто описує їх як геологічні утворення, повні унікальних екосистем. Натомість він вважає, що вони втілюють ширший принцип: тенденція до ускладнення виникає через збільшення споживання енергії. Ця закономірність проявляється в різноманітних формах життя, від глибоководних істот, які використовують хімічну енергію, до фотосинтетичних клітин, які поглинають сонячне світло, і навіть людей, які спалюють викопне паливо для отримання енергії.
Кукушкін ілюструє свою думку цікавим дослідженням Aplysia californica, скромного морського равлика. Він докладно описує, як ця істота через свої сенсорні нейрони, мотонейрони, м’язи та сифон (важливий дихальний орган) розвиває абстрактну концепцію «небезпечного контакту», незалежно від його місця розташування. Ця, здавалося б, проста абстракція дозволяє равлику приймати рішення про життя і смерть на основі вивчених шаблонів.
Для Кукушкіна цей нейронний танець у морському равлику відображає фундаментальні процеси, що лежать в основі людської думки. Хоча наш розум, безсумнівно, складніший, це свідчить про те, що ми теж будуємо абстрактні ідеї на основі розпізнавання шаблонів. Ці складені абстракції лежать в основі всього, від нашого візуального сприйняття до мови і, зрештою, самої свідомості.
One hand claps — це смілива спроба подолати очевидний розрив між об’єктивними біологічними процесами та суб’єктивним досвідом свідомості. Кукушкін припускає, що те, що ми сприймаємо як «суб’єктивне» — почуття, думки, усвідомлення — може бути лише складним проявом тих самих «об’єктивних» моделей, які зустрічаються у фізичному світі. Така перспектива, хоч і цікава, може задовольнити не всіх.
Хоча книга пропонує захоплюючий погляд на те, як принципи еволюції можуть сприяти розвитку свідомості, вона зрештою змушує нас боротися з вічною головоломкою суб’єктивного досвіду. Можливо, справжня цінність полягає в заохоченні Кукушкіна глибоко задуматися над тим, «чому» розгортається життя, навіть якщо остаточні відповіді залишаються невловимими.
