Ідентичність скелета римської епохи, виявленого в Британії, відомого як жінка з головою Бічі, була остаточно з’ясована завдяки передовим методам тестування ДНК. Всупереч раннім припущенням про її африканське або східно-середземноморське походження, останні дослідження підтверджують, що вона генетично схожа на інших людей, які жили в римській Британії, і сучасних британців.
Довге оману
Понад десять років останки Жінки з головою Бічі, вперше знайдені в середині 20-го століття і повторно відкриті в 2012 році, викликали дебати про її походження. Початкові спостереження за її черепом змусили деяких дослідників припустити, що вона може бути «першою чорношкірою британкою». Це припущення, підкріплене фізичними особливостями, набуло популярності в засобах масової інформації, наукових колах та навчальних матеріалах. Однак підстави для цього твердження були помилковими: покладання на морфологію черепа для визначення етнічної приналежності є застарілим і ненадійним.
Генетичний прорив
Новий аналіз під керівництвом Вільяма Марша з Музею природної історії (NHM) у Лондоні використовував сучасні методи ДНК. Ці методи виявили «сильну генетичну спорідненість» між жінками Бічі-Хед і сільським британським населенням під час римської окупації (129–311 рр. н. е.).
Генетичний профіль жінки показує, що вона, ймовірно, мала блакитні очі, світле волосся та шкіру від світлого до темного. Важливо те, що в його геномі немає жодних доказів недавнього африканського походження. Раніше, у 2017 році, аналіз припускав походження зі східного Середземномор’я, але це також було спростовано більш точними поточними результатами.
Чому це важливо?
Цей випадок підкреслює важливий момент: припущення, засновані на зовнішньому вигляді, схильні до помилок. Історія про жінку з головою Бічі показує, як легко застарілі антропологічні методи можуть привести до неправильних висновків. Генетика забезпечує набагато надійніший і об’єктивніший спосіб розуміння стародавнього населення.
«Наші наукові знання постійно розвиваються, і як вчених, наша робота — продовжувати пошук відповідей», — каже антрополог NHM Селіна Брейс.
Це відкриття не применшує важливості різноманітності в британській історії, але дає зрозуміти, що історія жінки з Бічі-Хеда була неправильно витлумачена. Цей випадок служить нагадуванням про те, що при реконструкції минулого генетичні дані завжди повинні мати пріоритет над суб’єктивними інтерпретаціями.
Справжнє походження Жінки з головою Бічі, тепер виявлене за допомогою ДНК, демонструє, що припущення про етнічну приналежність виключно на основі зовнішнього вигляду можуть бути оманливими. З розвитком технологій змінюється і наше розуміння історії людства, і цей випадок є прикладом того, чому необхідні ретельні наукові дослідження.
