Сьогодні татуювання на шкірі — зовсім не рідкість. Їх носять представники всіх професій і соціальних верств. Дуже часто татуювання роблять в армії чи в тюрмі. А як йде справа з можновладцями? Відомо, що в Росії були принаймні три правителя з татуюваннями.
Петро I і Катерина II
У період язичництва татуювання на Русі були справою звичайним. Однак після прийняття християнства церква заборонила їх як «сатанинську» символіку. Відроджуватися мистецтво татуювання стало тільки в петровську епоху.
Як відомо, Петро I любив все саме передове. В західній культурі, до якої він так уподобав, татуювання зовсім не були під забороною. Кажуть, він першим з російської знаті зробив собі на руці татуювання у вигляді бойової сокири. Потім Петро взявся за солдат своєї армії. За його розпорядженням їм на зап’ясті робили наколки у вигляді хреста та особистого номера. Спочатку вирізали зображення, потім на рану втирали порох і забинтовували. Це робилося для того, щоб солдата було легко впізнати. Потім татуювання стали робити злочинцям. Злодіїв і розбійників вирізали на щоці зображення орла. Пізніше грабіжникам стали вирізати літеру «У», що означало «злодій».
До речі, за неперевіреними даними, татуювання була і у Катерини II, причому досить інтимного характеру. При ній злочинців також таврували наколками: вбивцям на лобі і щоках вирізали букву «У», брехунам (наприклад, лжесвідкам) – «Л».
Микола II
Наприкінці ХІХ століття в Росії татуювання увійшли в Росії у велику моду. Причому тон тут задавали представники вищого світу. У багатьох аристократів були наколки.
У імператора Миколи II на тілі було відразу кілька татуювань. Ще будучи спадкоємцем престолу, він побував в Японії, де йому накололи на правому передпліччі різнобарвного дракона. На Сході ця тварина є символом відразу чотирьох стихій — Землі, Вітру, Вогню і Води, а також чотирьох сторін світу. За повір’ям, татуювання у вигляді дракона наділяє свого власника силою, владою, а також особливими якостями магічного та духовного спрямування.
Пізніше цар зробив собі ще дві наколки — меч на грудях і ім’я дружини на руці. У період правління Миколи при дворі пішла мода на східні мотиви, зокрема, японські візерунки і ієрогліфи. У 1906 році на Казанської вулиці відкрився перший в Росії салон художнього татуювання.
Правда, Миколі II татуювання не дуже допомогли. У липні 1918 року він був розстріляний разом з усією родиною. Хто знає, не зіграли наколки в його житті фатальну роль? На думку експертів, краще уникати татуювань надто агресивного спрямування – вони можуть впливати на долю свого носія не найкраще вплив…
Йосип Сталін
У майбутнього лідера Радянської країни Йосипа Джугашвілі татуювання з’явилася у висновку – до революції він багато років провів у тюрмах і засланнях. На грудях йому вирізали скалящийся синій череп. Склад для нанесення малюнка був приготовлений з підручних засобів – цукру, кіптяви спаленого каблука кирзового чобота і… розведеної сечі.
Цікаво, що після Жовтневої революції людей з татуюваннями стали переслідувати, оголосивши це «пережитками царського часу». Між тим, найпоширенішою татуюванням у радянських тюрмах, таборах і колоніях був… портрет Сталіна. Зеки навіть вірили, що вона допоможе уникнути розстрілу…
Джерело: http://sebat.org.ua/
