Так вже вийшло, що моя квартира знаходиться в центрі міста. Під час нашої прогулянки ви не встежили за часом і пропустили останній трамвай, а грошей на таксі немає? Та не проблема, три-чотири спальних місця у мене знайдеться. Студентство — це хоч і убоге, але братство. Тільки дотримуйтесь деякі правила.
Чоловіки, якщо ви напросилися переночувати, то ночуйте. В іншій кімнаті. Бачите, гантельки по 25 кг лежать? Ви думаєте, це я їх тягаю?
Спальних місць купа: диван, два розкладні крісла, стать, в кінці кінців. Але все це лише у вітальні. Дівчата, якщо ви соромитеся спати в одній кімнаті з хлопцями, ночуйте у дворі: в свою кімнату я вас не пущу.
Так, шановні закохані, ваші стогони за стіною я слухати не буду. Або тихо, як мишки, або я не посоромлюся увійти в кімнату і попрошу вас піти.
Комп’ютер стоїть у вітальні. На ніч я його не вимкну. І пароль вам не скажу.
Під ранок прийде мій чоловік, погремит каструльками і піде їсти до компу. Вам заважає? О, а він ще й покурить за компом.
І найголовніше: я вас розбуджу рівно о дев’ятій ранку, дам бутерброд, кава і півгодини на зібратися і піти.
Якщо ви без нарікань прийняли правила — ви адекватний чол, ласкаво просимо. Але, боже, як же задовбали незадоволені! «Ой, паліть у квартирі, фі! Виспатися не дала! Всю ніч кішки по мені бігали! Та й взагалі, неласкава ти господиня!» Дорогі мої, я вам обіцяла ліжко-місце, а не комфорт готелю! Хочете приємні умови — платити бабло спеціально навченим людям.
