Навряд чи багатьох це турбує, але для мене це Екшн сно болюча тема. Зараз мало хто цінує дружбу. Або робить це тільки на словах. Любов і відносини для нас — перш за все. У школі, в університеті це ще є, але чим дорослішим стаєш, тим безнаЕкшн ніше знайти когось для відносин. Немає, для дружніх, не для любовних. І не радьте шукати на роботі, нам вистачає того, що ми завжди разом в робочий час плюс зрідка можна зібратися і після роботи.
Скажімо, можна спробувати пошукати друзів в інтернеті. В групах за інтересами, у групах для знайомств, де чітко прописано, що пошук ведеться саме для дружніх стосунків, просто спілкуючись на просторах мережі. Але люди, які пишуть як їм самотньо і теж шукають друзів, насправді в них не потребують. З’ясовується, що все необхідне у них вже є. Як говориться, всі місця зайняті.
Ось я дівчина. Шукаю собі друга або подругу.
Жіноча дружба. Всі стверджують, що її немає. А й справді: чи варто дівчині знайти хлопця або чоловіка, як усі навколо просто відходять на задній план. Я випробувала це на собі і не раз, коли мене кидали заради спілкування з хлопцем, геть забиваючи на спілкування зі мною. Навіть у фільмах жіноча дружба зображена ідеально, як правило, лише до моменту появи на горизонті красеня. Після цього дівчата зазвичай борються за нього, сваряться.
Навіть якщо в підсумку все одно миряться, то вважається нормальним сприймати їх дружбу як щось другорядне. Хоча знову ж таки до кого в тих же фільмах, та і в житті, потім біжать скаржитися на розбите серце? Правильно, до друзів. Ну або тим, хто вислухає, якщо друзів вже розполохали такою своєю поведінкою.
Дружба між хлопцем і дівчиною. Багато так само стверджують, що її немає. Був у мене друг в школі, але з тих пір як-то все хлопці або не хотіли спілкуватися зі мною, або спілкувалися до тих пір, поки не з’ясовувалося, що моє початкове «шукаю друга» означає, що саме шукаю друга, а не що-небудь ще.
Після цього весь інтерес миттєво зникав, аж до ігнору. І це при тому, що ввечері мене могли дякувати за те, що я відмінний друг, а на наступний ранок вже ігнорувати, незалежно від того, як довго ми спілкувалися. І я щиро не розумію, що не так. Адже ніяких прямих зізнань у почуттях або відмов не було, сварок теж. Весь час спілкувалися в дружньому ключі, а тут тебе просто викинули, як сміття, навіть нічого не сказавши.
І от мені цікаво з ким взагалі дружити в такому випадку? Чому це так складно? Мабуть, доведеться як в одному відомому кліпі на пісню «Friends» змайструвати собі робота і дружити з ним.
