Працюю в страховій компанії. Клієнти у нас часто адекватні і розуміють, але іноді трапляються і такі, що плакати хочеться.
— Здрастуйте! Мені страховочка потрібна!
— Добрий день! Яка?
— Звичайна!
— (ввічливо) У нас більше ста видів страхування. Який вид страхування вас цікавить?
— Звичайний!
Заходить дама віку ближче до пенсійного.
— Дівчина, мені б застрахуватися.
— Що саме ви хочете застрахувати?
— Все! Від усього!
— Будинок? Машину? Здоров’я?..
— Дівчина, я ж зрозумілою мовою пояснюю: мені потрібно все!
— Існує страхування небезпечних об’єктів, страхування товару на складі, страхування відповідальності оцінювачів… Вам це потрібно?
— Ні, це, напевно, не потрібно.
— Так що ж вам потрібно?
— Все інше!
Коли з’ясувалося, що не існує «страховки від усього», дама не витримала, сказала, що у нас погана компанія, і пішла.
— Здрастє! Скільки у вас коштує кліща застрахуватися?
— Для дорослих — XXX рублів, для дітей — YYY рублів, для пенсіонерів — ZZZ рублів.
— А для студентів?
— У нас не винесена така категорія.
— А чому? Адже студенти — це ті ж самі пенсіонери!
