Мене трохи задовбав принцип надзусиль. Це коли здобута річ, тим краще і солодше, чим більше сил угробити на її отримання. В радянський час це було неминуче — хрін дістанеш імпортний товар чи радянський дефіцит, треба вбитися в черзі або серйозно вкластися в спілкування з не самими приємними особами начебто замдира, завсклада або хоча б старшого продавця. Всі бонуси від видобутого множилися на коефіцієнт ексклюзивності, протизаконність способу і витрачені зусилля, що сакрализовало предмет споживання і надавало йому особливий, надцінний статус. Це рівним чином відносилося до книг, звукозаписів, джинсів, парфумерії та іншим товарам.
Проте, здавалося б, суспільство священного споживання, містичного, закулісного придбання товарного дефіциту скінчилося разом з цим дефіцитом. Тепер заробити достатньо грошей, щоб купити те, що хочеться — і не потрібно «діставати» через знайомих жіночі чоботи або дитячі сандалики. Більш того, з магазину без покупки в принципі піти стало складно — ти потрібен продавцям і виробникам, вони хочуть, щоб ти купив у них зараз і прийшов ще й завтра, тому вони готові приголубити тебе з усіх сторін і зробити процес розставання з грошима максимально комфортним і безболісним. Нарешті і в Росії настала довгоочікувана епоха несвідомого споживання…
Але товар, узятий без бою, як і раніше, не вважається справжнім. І б’ються люди не за якість, як можна було б подумати, не за стиль, який у більшості відсутня. Люди б’ються за те, щоб як слід задолбаться. Купити шмотку, яка не підходить до решти гардеробу, в першому ж магазинчику з півсотні? Хрін. Обійдемо всі п’ятдесят і купимо таку ж в останньому. Почитати відгуки в інтернеті, вибрати річ за прийнятним поєднанню ціни і якості? Хрін. Обійдемо сто п’ятсот магазинів, поки не задовбемося і не купимо перше «шопопало», яке попадеться на очі і виконує хоча б одну функцію з десятка потрібних. І доставку цієї важкої, громіздкою шопопалы додому замовляти не будемо — самі повеземо до міської малолітражці, щоб остаточно задолбаться.
Або ось з переїздом: викликати вантажників неспортивно, потрібно зателефонувати друзям, щоб вони потрахалися, затягуючи холодильник з піаніно на десятий поверх будинку без вантажного ліфта. І обов’язково треба образитися на пропозицію одного викликати вантажників, а в заощаджений час попити пивка на новій кухні нової квартири.
Загалом задовбали, друзі-товариші, любителі швиденько, по-спортивному задолбаться у вихідні дні.
