А мене задовбав чоловік. І я Екшн сно просто хочу виплакатися, адже з ним про це ми говорили вже сто разів.
Не можу його одягнути. Силоміць тягти кудись треба, щоб змінити старе і вже рване на нове. Сьогодні купили взуття, ледве як. Незадоволений, вважає витрату безглуздою. Каже, що краще б мені щось купили. Ну звичайно, адже по калюжах з дірявим підошвою розсікати так приємно!
Я не розумію, звідки це в нього. Начебто радіти треба, що він в першу чергу думає про мене, але в підсумку це доходить до абсурду. Людина ходить на роботу в одязі, яку пора відправити на дачу. Якщо свіжі футболки з сорочками я можу тихо купити сама, брюки, взуття і верхній одяг потрібно міряти. І ось тут починається. Частково я його розумію, мені теж майже нічого не подобається, у мене не так багато одягу і мені складно вибрати для себе хоч щось. Але якщо вже джинси порвалися на колінах, то краще купити нові, тому що шов або латка все одно виглядають самі знаєте як.
Так, одяг чистий, від неї пахне хорошим кондиціонером, але вона вже не виглядає так, як коли ми її купували, вона виглядає досить поношеного. А він все впирається і впирається.
Я задовбали зашивати чергові найулюбленіші вицвілі штани, заношені до дірок.
