Шановний кричить начальник. Хочу вас розчарувати: ви вибрали самий легкий і в той же час самий хріновий спосіб зняття стресу. Я згоден з тим, що накопичувати в собі стрес — це дуже погано, але ж є маса інших більш приємних способів зняти напругу.
Можете, наприклад, купити набір метальних ножів, взяти дощечку, вийти у двір і метати в бідну деревинку, скільки заманеться. Можна бісероплетінням зайнятися, кошики робити, кулинарить, кашеварить, так багато як можна позбавлятися від стресу.
Один мій друг колись брав велосипед і розсікав по околицях, потім велосипед трансформувався в мотоцикл, але суть не змінилася: він все так же успішно боровся з рутиною. Інший друг спорудив у дворі будинку кузню і тепер кує всякі вироби, а потім продає — каже, що теж добре знімає стрес. Мій дідусь майже все життя пропрацював на сталеливарному (робота, треба сказати, далеко не цукор), і що він по вихідним робив? Брав рушницю або вудку і, думаю, зрозуміло, куди і навіщо він йшов. Та навіть сексом можна, на худий кінець, зайнятися — кажуть, приплив гормонів у кров теж добре випускає пар.
Я це все до чого: гаразд, якщо підлеглий накосячілі, тут можна і накричати, але такі, як ви, люблять зриватися на крик з кожного приводу і без приводу. Повірте, ваші зриви на близьких або підлеглих можуть призвести до того, що який-небудь «зривається» не витримає і залишить вам «слід» між очей.
Ось вам свіжий приклад: на моїй останній роботі ось такий крикливий начальник під час чергового зриву випробував на міцність дерев’яний стілець своєю спиною. Більше просто так він на мене не кричав.
І наостанок: замість того, щоб зриватися на когось, краще знайдіть собі захоплення до душі і вкладайте накопичену злість і ненависть в нього.
Всіх благ.
