Генетичний прорив: вчені виявили ключові фактори важкої нудоти при вагітності
Для багатьох ранкова нудота – це рутинна, хоч і неприємна частина вагітності. Однак для значної меншості вона переростає у виснажливу медичну кризу. Знакове генетичне дослідження дозволило визначити основні біологічні причини гіперемезису гравідарум (HG) — екстремальної форми нудоти та блювання, яка може призвести до виснаження, зневоднення та госпіталізації.
Що таке гіперемезис гравідарум (HG)?
У той час як більшість вагітних відчувають легку нудоту, приблизно 10,8% страждають від HG. Цей стан набагато більше, ніж просто «токсикоз»; воно характеризується настільки сильним блюванням, що пацієнтки часто не можуть утримувати в організмі навіть їжу або воду.
До цього часу в медичному співтоваристві були схвалені FDA (Управлінням з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів) методи лікування саме HG, а причина залишалася предметом дискусій. Попередні теорії припускали, що винуватцями є стрибки вагітності гормонів – зокрема, ХГЛ (хоріонічний гонадотропін людини) і естрогену. Проте нове дослідження зміщує фокус в інший біологічний шлях.
Зв’язок з GDF15
Дослідження, опубліковане в журналі Nature Genetics і яке стало найбільшим у своєму роді, вказує на ген GDF15 як на основний драйвер цього стану.
Робота, проведена під керівництвом Марлен Фейзо з медичного факультету Кек при Південному каліфорнійському університеті, показала, що специфічні мутації в гені GDF15 значно підвищують ризик розвитку HG. У деяких випадках одна єдина рідкісна мутація може збільшити ризик у десять разів.
Ключові висновки дослідження:
- Універсальний фактор: Проаналізувавши геноми майже 11 000 осіб з HG і 420 000 осіб без нього, дослідники виявили, що сигнал GDF15 залишається незмінним у представників різних популяцій, включаючи європейців, азіатів, африканців і латиноамериканців.
- Більше, ніж просто гормони: Дослідження не виявило генетичного зв’язку з ХГЛ або естрогеном, що фактично забирає наукову дискусію від старої теорії «гормональної чутливості».
- Складна мережа генів: Крім GDF15, команда виявила ще дев’ять генів, пов’язаних з HG, що вказує на комплексний характер захворювання, що зачіпає безліч шляхів.
Нові горизонти в лікуванні
Ідентифікація цих генів відкриває шлях до таргетних (цільових) фармацевтичних втручань. Одне з найбільш інтригуючих відкриттів пов’язане з геном TCF7L2, який є відомим фактором ризику діабету 2 типу і регулює ГПП-1 (GLP-1) – той же гормон, на який впливають популярні препарати для зниження ваги, такі як Оземпік і Вегови.
Цей зв’язок дозволяє припустити, що біологічні механізми, що регулюють апетит та інсулін, можуть відігравати вирішальну роль у тому, як організм реагує під час вагітності. Інші виявлені гени пов’язані з:
– Регуляцією апетиту та синдромами виснаження.
– Навчанням та пам’яттю, що, на думку дослідників, може впливати на екстремальну відразу до певних продуктів, характерне для хворих на HG.
Погляд у майбутнє: клінічні випробування
Відкриття стрімко переходить із лабораторій у клінічну практику. Цього літа дослідники планують запустити випробування з використанням метформіну — препарату, який зазвичай застосовується при діабеті. Оскільки метформін підвищує рівень GDF15, в ході дослідження буде перевірятися, чи може його прийом перед зачаттям «зменшити чутливість» організму до гормону, потенційно запобігаючи розвитку сильної нудоти ще до її початку.
«Це допоможе нам досліджувати нові шляхи терапії та способи того, як краще передбачати, діагностувати, лікувати та, можливо, запобігати HG у майбутньому». – Марлена Фейзо, провідний дослідник
Висновок
Визначивши GDF15 як центральний фактор гіперемези гравідарум, це дослідження змінює наше розуміння захворювання: з розпливчастої «гормональної чутливості» воно перетворюється на конкретний генетичний розлад, що прокладає шлях до перших спеціалізованих методів лікування HG.
